Друк 

Бібліотека є невід’ємною складовою в житті кожної людини, бо саме бібліотека була, і залишається скарбницею культурних цінностей людської цивілізації, досвіду попередніх і нинішніх поколінь.

Вона є справжнім осередком культури на селі, що робить значний внесок у розвиток суспільства, розквіт культурної освіти, духовне оновлення кожного громадянина.

Бібліотеки, як люди: народжуються, одержують імена, живуть, працюють, змінюють місце знаходження, переживають зміни влад чи устроїв, самовдосконалюються. А завдяки добрим справам входять, і залишаються назавжди в історії держави. Перші спогади про хату - читальню відносяться до 1947 року. Це була старенька хатинка. Після Великої Вітчизняної війни більшість людей тягнулися до цієї хати - читальні. З журналів та книг люди дізнавалися про події в країні та світі. З кожним роком покращувалось обслуговування читачів, збільшувався фонд бібліотеки.

З 1954 року хату - читальню стали називати бібліотекою Історія розвитку Людинської сільської бібліотеки дорогоцінна. Так як її автором є час, героями є люди, які свого часу, як скромні поціновувачі духовного надбання народу зібрали, зберегли і донесли нам творчі доробки поетів і письменників від найдавніших часів до сьогодення. Також дорогоцінна ще й тим, що розповідає про людей, які жили і живуть в своїх населених пунктах, і хотіли, щоб нащадки знали, що на цій землі є фахівці, в яких одна мета – дати кожному ту ниточку, яка веде у світ літератури, прищеплювати любов до книги, бути потрібним людям, розуміти їх, знати їхні потреби.

Бібліотека згодом переведена в приміщення сільського клубу. В бібліотеці працювали:  Ткачук Г.Я.(1954)? Карпович О.П.(1959), Малимон Л.В. (1964), Затіраха З.С.(1966-1968), Янковська С.С.(1968), Годунко Р.В.(1970). Янковська О.С.(1971), Усік М.П.(1978-1986), Рабчевська У.Р.(1981-1983). Кулик-Янковська  Г.К.(1989-2002).В 2002 році в районі проходить реорганізація бібліотечної мережі, об’єднавши сільські та шкільні бібліотеки, і сільську бібліотеку очолює Серко Т.В. Вона з любов’ю відносилася до своєї роботи. Проводить різноманітні масові заходи, оформляється актуальна наочна популяризація літератури.Бібліотека акцентуєсвою роботу на допомогу навчально-виховномупроцесі. Підтримуєтьсятісна співпраця із педколективом школи,надавєтьсядопомога в написані робіт МАН,підготовці предметних олімпіад та тижнів,вчасно доставляєтьсянавчальна література. До кожного читача бібліотекар відносилася з великою повагою, людям похилого віку книги доставлялися додому.

З 2009 по 2011 роки в бібліотеці працювала Гура І.П., з 2012 року бібліотекарем Людинської публічно-шкільної бібліотеки працює Грицюк Галина Олексіївна. Бібліотеку переводять в приміщення  школи. Грицюк Г.О.зарекомендувала себе як відповідальний та старанний працівник. Завжди з радістю проводила різні масові заходи, активна учасниця художньої самодіяльності, учасниця гуртків драматичного та художнього читання, які діють при сільському клубі.

Бібліотекар прагне якісно обслуговувати користувачів, задовольняти читацькі інтереси, надає інформаційну підтримку школі,  проводить індивідуальні бесіди та різноманітні масові заходи.

Книжковий фонд бібліотеки нараховує 10145 примірників, 5962 книги, 4062 підручники, 114 періодичні видання, 7 електронні видання. Щорічно бібліотека отримує в середньому 450 книг.  Бібліотека обслуговує 502 користувачі, з них 174 читачі-діти. Книжковий фонд у бібліотеці  універсального змісту, систематизовано за галузями знань та за віковими групами користувачів-дітей, на полицях книги розставлені згідно таблиць ББК. Стелажі з книжковим фондом розміщено при відкритому доступі для читачів, що дає їм змогу краще вільно у ньому орієнтуватися.

Основними напрямками роботи публічно-шкільної бібліотеки як інформаційного центру є:

- Вивчення інформаційних потреб та запитів читачів;

- Повноцінне інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу;

- Інформаційний сервіс публічно-шкільної бібліотеки;

- Формування в читачів-дітей основ інформаційної культури.

Пріоритетним напрямком роботи є краєзнавча робота. Бібліотекар намагається виявити, зібрати, зберегти, представити в користування матеріали, пов’язані з історією рідного краю «Історією багатий край», «Імена на літературній карті Рівненщини», оформлені книжковіполиці «Впізнаймо в слові рідний край», «Поетичні перлини Полісся».

Бібліотека і надалі залучатиме користувачів до невичерпних джерел знань. Буде для них осередком спілкування, справжнімхрамом книг, у якому читач відчуватиме себе бажаним гостем.